А що як поїхати одного разу в село і більше не повернутися?
Одразу відпадає потреба і стількох зовнішніх речах... Вже не треба шкіряних гаманців і сумочок ручної роботи. І в дорогому ізраїльському кремові для обличчя немає потреби, згодиться і білоруський, самий простий, більше як у десятеро дешевший. Відпадають хвилювання про ідеальність поголених ніг і відсутність улюблених парфумів.
Але там виникають інші потреби: мати достатньо фізичної сили, або знаряддя, які можуть компенсувати її нестачу, наприклад. Далі я захочу козу, а потім корову. Обросту всим типово місцевим, може знову почну дивитися телевізор довгими зимовими вечорами (і тоді мені знадобиться кращий, більший телевізор!). І все одно буду глибоко в душі невдоволена. Бо я є поєднанням. В мені їх як мінімум дві. Дуже гарно сказала про це Ада Роговцева: "Жінка має вміти поєднувати в собі і селянку і панянку." І все це в мені зараз перемішане, можливо, не зовсім у тій пропорції, в якій хотілося б, але якщо душа дійсно цього бажає, то і пропорції виправляться.
понеділок, 22 квітня 2019 р.
А що як...
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Останнім часом звертаю увагу на дорогу і авто які нею мчать. І звісно на людей які сидять в тих авто. Окремий подив чомусь завжди викликають «шалупайки» з пом’ятими і в кращому випадку неохайно пофарбованими кузовними деталями. Завжди чомусь приходить аналогія між тим що зовні і тим що всередині. Така ж сама як між людиною, яка позиціонує себе досить високо, а нечищене взуття вперто доводить протилежне. Звісно що це оцінка, але за великим розрахунком не така вона вже й помилкова.
ВідповістиВидалитиОкреме здивування викликають дорогі, блискучі і чисті авто навіть у дощову погоду. Хто всі ці люди? Покидьки які правдами і неправдами урвали від життя свій клапоть і тепер мають змогу так себе демонструвати? Як можна чесною працею заробити на авто, вартість якого дорівнює вартості досить пристойного житла? Чому їх так багато? Де помилка?
А що якщо причина того починається з нечищеного взуття? З бардака в голові, відсутності елементарної послідовності і не менш елементарної самоповаги?
Звісно, можна відкинути все то, всі намагання змінити то, прийняти аскезу і зрештою переконати себе в тому що комусь в цьому житті повезло значно більше ніж нам. І що в гаманець за 300$ поміститься та ж сама кількість грошей як і в той що коштує 300 гривень. То теж доречі буде правдою.
Є така приказка, Чому ми такі бідні? Бо дурні. Чому дурні? Бо бідні.
На гострий як лезо розум бідні. І багаті на хаос в ньому.
Як казав В.Пелевін, ніщо так не видає приналежність людини до нижчих класів суспільства, як здатність розбиратися в дорогих годинниках та автомобілях. Зрештою це лише річ в якій втілено трохи більше матеріального ніж у дешевшому його аналозі. То чому ж в тому разі якщо ми продукуємо ту кількість матеріального СВОЇМ розумом ми не можемо дозволити собі поміняти його на продукт створений іншими з тією самою вартісттю? Не більшою і не в борг. Сумірним. Не айфон за 1000$ з дірявим карманом і зношеними кедами, а сумірне. Те що відповідає нашому продукуванню у Всесвіт матеріального, духовного, потрібного.
Відмова від бажання давати цього назовні більше ніж ми можемо і що заложено в нас Творцем є деградацією. То є штучне встановлення собі планки того куди ми вже дуже скоро не зможемо заскочити. То є гріх. По відношенню до нас самих і що головне по відношенню до наших майбутніх нащадків.
«З роду в рід кладе життя мости,
Без коріння саду не цвісти,
Без стремління човен не пливе,
Без коріння сохне все живе»
В.Матвієнко
Саме так. Без стремління човен не пливе.
PS
Будь селянкою, але не обділяй і панянки увагою.
PS2
Варіант з неповерненням теж варіант. Але кількість продукованого нами у Всесвіт має тільки зрости від цього.
У разі неповернення я продукуватиму у Всесвіт більше картоплі і менше плодів свого інтелекту(сміюсь). А стосовно дорогих речей... думала чому іноді гаманець за 300 гривень не хочеться: я коли бачу, або беру в руки якусь річ - відчуваю її співзвучність зі мною, або не відчуваю її. Річ не обов'язково має бути дорога, вона має зрезонувати, підійти до мого самовідчуття.
Видалити