Коли ми навчимося рости в любові і гармонії - біль і страждання стануть непотрібними.
Адже наразі більшість з нас починають ворушитися тільки коли добряче припече. То чому б не ворушитися стабільно і добровільно, у любові та радості, коли не треба шукати способів вгамувати вир емоцій, які вимикають здатність мислити адекватно, коли не треба шукати чим потамувати душевний біль, чи як викрутитися зі складної життєвої ситуації. Чому б не припинити просто зараз творити все те, що призводить до подібних наслідків: примножувати і плекати руйнівні думки, бездумно розкидатися словами, не намагаючись навіть усвідомити їхньої сили, коритися своїм страхам і упиватися своїми слабкостями, маніпулювати іншими, одягаючи маску жертви, бути штучним, награним, нещирим навіть з самим собою - породжувати хвилі важких низьких енергій, які тягнуть на дно нас самих і тих, хто поруч з нами.
Може час уже брати ситуацію в свої руки і крутити кермом власного життя, повертаючи його в тому напрямку, якого ваша власна душа бажає, а не туди, куди легше, вигідніше, чи модно. Може варто нарешті зрозуміти чого ж насправді хоче кожен із нас. Чого бажаєш саме ти? Чи вибереш сам собі страждання добровільно? Який відсоток свого потенціалу ти використовуєш зараз? Чому потреби твої обмежуються доступним мінімумом, адже все має бути навпаки і Всесвіт готовий підлаштуватися під наші потреби, аби ми тільки дійсно знали їх і заявляли про те, що вони є. Ми завжди отримуємо те, про що просимо. Тож може годі прокручувати нескінченно негатив, який вже зробили ми собі(навмисно не кажу "так вже склалося", бо самі зробили, визнаймо цей факт), щоб не отримувати його знову і знову.
Зупинитися.
Зламати старе.
Звільнити місце: навести лад, впорядкувати кожну думку, підпорядкувати їх генератор своїй Волі.
Відчути порожнечу. Побути в тиші.
Наповнитися тим, чого сам собі бажаєш.
Рухатися уважно. З насолодою.
Транслювати у простір радість і прийняття. Прийняття світу таким, яким він став з нашої волі(чи її відсутності).
Полюбити його.
Рости в любові, вже не через біль.
Міняти світ через зміни в собі.
Адже наразі більшість з нас починають ворушитися тільки коли добряче припече. То чому б не ворушитися стабільно і добровільно, у любові та радості, коли не треба шукати способів вгамувати вир емоцій, які вимикають здатність мислити адекватно, коли не треба шукати чим потамувати душевний біль, чи як викрутитися зі складної життєвої ситуації. Чому б не припинити просто зараз творити все те, що призводить до подібних наслідків: примножувати і плекати руйнівні думки, бездумно розкидатися словами, не намагаючись навіть усвідомити їхньої сили, коритися своїм страхам і упиватися своїми слабкостями, маніпулювати іншими, одягаючи маску жертви, бути штучним, награним, нещирим навіть з самим собою - породжувати хвилі важких низьких енергій, які тягнуть на дно нас самих і тих, хто поруч з нами.
Може час уже брати ситуацію в свої руки і крутити кермом власного життя, повертаючи його в тому напрямку, якого ваша власна душа бажає, а не туди, куди легше, вигідніше, чи модно. Може варто нарешті зрозуміти чого ж насправді хоче кожен із нас. Чого бажаєш саме ти? Чи вибереш сам собі страждання добровільно? Який відсоток свого потенціалу ти використовуєш зараз? Чому потреби твої обмежуються доступним мінімумом, адже все має бути навпаки і Всесвіт готовий підлаштуватися під наші потреби, аби ми тільки дійсно знали їх і заявляли про те, що вони є. Ми завжди отримуємо те, про що просимо. Тож може годі прокручувати нескінченно негатив, який вже зробили ми собі(навмисно не кажу "так вже склалося", бо самі зробили, визнаймо цей факт), щоб не отримувати його знову і знову.
Зупинитися.
Зламати старе.
Звільнити місце: навести лад, впорядкувати кожну думку, підпорядкувати їх генератор своїй Волі.
Відчути порожнечу. Побути в тиші.
Наповнитися тим, чого сам собі бажаєш.
Рухатися уважно. З насолодою.
Транслювати у простір радість і прийняття. Прийняття світу таким, яким він став з нашої волі(чи її відсутності).
Полюбити його.
Рости в любові, вже не через біль.
Міняти світ через зміни в собі.
Немає коментарів:
Дописати коментар