Жодного бажання допомагати тим, хто просто чекає готового рішення, не шукаючи його власним розумом. І навіть отримавши підказку починає вишукувати недоліки у запропонованому алгоритмі та вимагати інших варіантів. З якого, скажіть мені, дива я мушу робити це для вас і за вас? Вибачайте, дорогі, але самі, або шукайте когось іншого, хто вислуховуватиме ваше ниття і терпітиме оте малодушне заламування рук і казочки про власну неспроможність знайти вихід. Адже коли рішення пропонує хтось інший, то й відповідальність за результат можна повністю скинути на нього, зробити іншого цапом відбувайлом. Що це дає вам? Як ви почуваєтеся всередині себе діючи таким чином? Чи вам комфортно, чи вам спокійно і затишно з такими собою?
Немає коментарів:
Дописати коментар