Коли ти від мене йшов, я була хвора і, мабуть, небезпечна(для твого розвитку, для формування твого світосприйняття та смоідентифікації).
У тебе було два варіанти: запастися терпінням і, доклавши надлюдських зусиль, допомогти мені подолати ту хворобу, або ж просто залишити.
Ти вибрав другий. Я тебе розумію і в жодному разі не звинувачую. Я й сама згодом так ішла. Мені також забракло духу взяти на себе відповідальність за когось. Бо я тоді ще й за себе не хотіла відповідати.
І зараз я рада, що тебе поруч не було. Що тобі не довелося пройти той шматок життя разом зі мною, і ти зміг просто бути щасливим весь той час, що я витратила на пошуки втраченої гармонії, на боротьбу з темрявою, яка обступила мене з усіх боків, на зневіру, після якої виникало палке бажання боротися далі. Я радію, що ти не бачив мене зламаною, розбитою, безнадійно загубленою. І радію, що ти бачиш мене тепер, коли з Божою допомогою я стала тією, якою мала бути. Продовженням тієї, яку ти колись кохав.
У тебе було два варіанти: запастися терпінням і, доклавши надлюдських зусиль, допомогти мені подолати ту хворобу, або ж просто залишити.
Ти вибрав другий. Я тебе розумію і в жодному разі не звинувачую. Я й сама згодом так ішла. Мені також забракло духу взяти на себе відповідальність за когось. Бо я тоді ще й за себе не хотіла відповідати.
І зараз я рада, що тебе поруч не було. Що тобі не довелося пройти той шматок життя разом зі мною, і ти зміг просто бути щасливим весь той час, що я витратила на пошуки втраченої гармонії, на боротьбу з темрявою, яка обступила мене з усіх боків, на зневіру, після якої виникало палке бажання боротися далі. Я радію, що ти не бачив мене зламаною, розбитою, безнадійно загубленою. І радію, що ти бачиш мене тепер, коли з Божою допомогою я стала тією, якою мала бути. Продовженням тієї, яку ти колись кохав.
