Чарівна Оленка

Коли хочеться вимучити свої почуття у якісь слова, щоб склалися вони римованими рядками, в надії відчути полегшення, зі сподіваннями, що відпустить, так, я це вже було сотні разів.
Коли розумієш, що слів нема, а всередині туга все розростається, щемить все сильніше, і вже майже душить слізьми, з'являється вона і своїми стрункими рядками промовляє те, чому ти ніяк не могла дібрати слів. Уже не вперше. Вона ніби також десь там у себе живе мою сумну історію і відчуває усі мої відчуття. Читаю її - і вже нема потреби шукати інших слів...

Оленка Зелена - А він у мені вже по вінця