неділя, 19 квітня 2015 р.

Душа просить змін

Сумно, якщо людина, яку чекав багато років, приходить тоді, коли ти вже перестав чекати. Коли вже пройдено точку неповернення. Коли намалювалися реальні крапки над "і", які, звісно, можна ще стерти, але... деякі речі треба залишити такими, як вони вже склалися.
І все ж, неймовірно приємно розуміти, що тебе люблять. І досі, через так багато років і подій, після стількох образ і зречень. І ти сама пам'ятаєш лише хороше, тому щиро відповідаєш "Я тебе також..." на фразу "Я радий був чути тебе". І відчуваєш теплу таку легку і приємну ніжність. І це не є слабкість. І це не просто емоція. Це усвідомлено і чесно.
Чому йому так хотілося свободи, коли я була поруч? Беззахисна, відкрита і вся його....
Чому тепер знову хочеться отримати мене? Коли у мене вже нова хвороба серця, коли вже відкриті очі бачити усе таким, яким воно є, і не  плекати ніяких ілюзій.
Господи, мені більше не підходять ті ролі, які я грала колись!
Міняємо сценарій.

Немає коментарів:

Дописати коментар