Повернулося відчуття, що від мене весь час втікає щось надзвичайно важливе.
Я його майже розумію, але не розумом, а всією собою. Я його точно можу осягнути і усвідомити, але заважають по-перше - страх невідомого і по-друге - бажання якось інтерпретувати це неясне знання. І тут виходить замкнене коло. Щоб виконати інтерпретацію - треба втратити страх і впустити це неясне і невідоме. А страх каже: інтерпретуй мені якось що воно таке - тоді вирішимо, що з ним робити.
Все як у моїх вже звичних снах, де я прокидаюся за мить від того, щоб зрозуміти сенс чиїхось слів, сказаних невідомою мені мовою, чи усвідомити зміст книжки, що також написана мовою, яку я не можу читати, але все ж якимось дивовижним чином сприймаю.
Я його майже розумію, але не розумом, а всією собою. Я його точно можу осягнути і усвідомити, але заважають по-перше - страх невідомого і по-друге - бажання якось інтерпретувати це неясне знання. І тут виходить замкнене коло. Щоб виконати інтерпретацію - треба втратити страх і впустити це неясне і невідоме. А страх каже: інтерпретуй мені якось що воно таке - тоді вирішимо, що з ним робити.
Все як у моїх вже звичних снах, де я прокидаюся за мить від того, щоб зрозуміти сенс чиїхось слів, сказаних невідомою мені мовою, чи усвідомити зміст книжки, що також написана мовою, яку я не можу читати, але все ж якимось дивовижним чином сприймаю.
Немає коментарів:
Дописати коментар