Ніколи раніше не записувала своїх снів, та оце повідомлення тоді здалося важливим, бо було дуже дивно отримати його. Ніколи раніше мені не робили подібних підказок(хоча, можливо, я просто залишалася до них глухою і сліпою).
Вона кілька разів зупиняла мене за крок від того, щоб образити, обірвати зв'язки, змушувала бути уважнішою до своїх дій і слів на протязі досить тривалого проміжку часу.
Тепер все трохи по-іншому. Інколи виникала думка викинути її вже за непотрібістю, але щось зупиняло. Тож і досі вона є.
Весь час свого існування вона була захована між сторінками книги, яку я відкриваю майже щодня. І що символічно: вилітала з-поміж них і потрапляла мені на очі саме тоді, коли мене огортали сумніви, бажання здатися, відмовитися, припинити все. І тоді я розуміла що ще не час. Що відповідальності з мене ніхто ще не знімав(чи такий варіант і не передбачався взагалі від самого початку?). Посміхаюсь, заспокоююсь, ідемо далі.
Немає коментарів:
Дописати коментар