субота, 26 квітня 2014 р.

Маленька подяка

Почути: "Дякую, що ти є..." від того, кому сама безмежно вдячна за його існування в цім світі - до сліз.
Почути: "Мені так добре біля тебе..."  у відповідь на банальне питання "Про що думаєш?" - і відчути вдячність, сором'язливо посміхаючись у сутінках, і більше не відчуваючи себе егоїстично центром Всесвіту. 
Почути: "А в тебе є листочки в полосочку? Я хочу намалювати ракету." - і мати змогу відповісти "Так!", тому, що у тебе,  напевне, саме для цього, в письмовому столі вже 10 років лежить кілька десятків аркушів, вирваних зі старих недописаних зошитів.
Усвідомити досконалість кожного прожитого моменту і бути вдячною Вищим Силам за їх любов, доброту, милосердя, підтримку, чуйність, щедрість,  почуття гумору в решті решт...

ЛЮДИ! Я ВАС ЛЮБЛЮ!
СВІТЕ! ТИ НЕЙМОВІРНИЙ!

Немає коментарів:

Дописати коментар