середа, 27 липня 2016 р.

Твоя гонка

Ця гонка лише спосіб втечі від себе.
Як говорив мій любий Кастанеда: "Не можна почати нове життя, не відмовившись від старого хламу". А він і досі є. Він наповнює 99% твого часу і простору.
Ти намагаєшся напхати чогось нового туди, де вже вичерпано вільне місце. І скільки б я про це не говорила - не чуєш, і не почуєш, поки не заженеш себе у такий куток, з якого вихід лише один: позбавитись всього. І, можливо, то навіть буде не добровільно, можливо просто заберуть у тебе все, що заважає тобі рухатися туди, де ти маєш рухатися, адже  ти - цінний, ти, безперечно, цінний.
І те, що ти сприймаєш як перешкоди, насправді є підказкою, чи навіть проханням Всесвіту до тебе: зупинись, обдумай, зміни. Ти ж неухильно пнешся далі попри всі перестороги і перешкоди, щоб довести не зрозуміло що не зрозуміло кому. Що ти з цього матимеш в решті решт? Вдоволене его? І забуту засмучену душу, якій нема як рости за всією тією метушнею, якою ти наповнюєш щомиті свій світ.
Але втікай, ганяйся за примарами, живи ілюзіями - все що забажаєш, все, що сам для себе обираєш. І не кажи, що це не твій вибір. Не списуй на обставини. Все твоє.

Немає коментарів:

Дописати коментар