Те, що зветься словом "життя"

Є тільки шоу, яке ти можеш обіграти на власний розсуд, або взагалі відмовитися від нього. І просто бути у тиші і спокої наодинці з собою, аж поки хтось не втрутиться. Тоді муситимеш таки якось щось зіграти.
Якщо ти вже тут і якщо не хочеш вигадувати неіснуючого сенсу йому, то просто грай. Практикуй у свій власний спосіб контрольовану дурість, про яку так гарно писав Кастанеда. Давай те, що принесе іншим радість, або те, чого від тебе очікують - тобі то байдуже, тож яка різниця що робити, принаймні потішиш тих, хто таки вигадав для себе якийсь сенс...
Тебе весь час намагатимуться втягнути з головою у той хаос, що зветься життям. З якимись умовними цінностями, з якимись пріоритетними важливостями, і цілком ймовірно ти таки в якийсь момент забудеш, що ніщо у світі не є важливішим за все інше. А поки грай. Насолоджуйся грою. Насолоджуйся там, де інші навіть не підозрюють, що вони лише маріонетки власного розуму.