Ти навчився залишати після себе тепло. Таке легке, невимушене і довготривале. Таке, що викликає посмішку і сповнює серце спокоєм, смиренням, прийняттям того, що все має бути саме так, як воно і є зараз.
Можливо, ми наробили помилок. Можливо, кожен з нас зараз про щось шкодує. Але не все залежить від нас. Доля все одно закрутить усе так, як для кожного з нас буде найкраще. Навіть якщо ми з цим не згодні і не бачимо хорошого в подіях, що з нами відбуваються. А все для того, аби ми росли. І я вже трохи починаю помічати зміни. І ми вже можемо називати деякі речі їхніми реальними іменами. Поки лиш деякі...
Я навчилася відчувати тепло, яке ти залишаєш після себе.
Можливо, ми наробили помилок. Можливо, кожен з нас зараз про щось шкодує. Але не все залежить від нас. Доля все одно закрутить усе так, як для кожного з нас буде найкраще. Навіть якщо ми з цим не згодні і не бачимо хорошого в подіях, що з нами відбуваються. А все для того, аби ми росли. І я вже трохи починаю помічати зміни. І ми вже можемо називати деякі речі їхніми реальними іменами. Поки лиш деякі...
Я навчилася відчувати тепло, яке ти залишаєш після себе.
Немає коментарів:
Дописати коментар