Нас приваблюють ті, що завдають болю. Ті, що викривають наші приховані страхи, роз'ятрюють застарілі рани і змушують докінця прожити обірвані історії.
Значить урок не засвоєно.
Значить потрібна ще одна спроба.
Кінцівка має бути за сценарієм, який нам невідомий. От і граємо навмання. Десятки разів потрапляємо в однакові халепи, і щоразу намагаємося знову зіграти так, як минулого разу. Навіщо? Адже тоді не спрацювало...
Від моменту усвідомлення намагаюсь щоразу віднаходити нові варіанти. І щоразу здається, що тепер вже правильні, що це серце підказує.
Цікаво скільки їх лишилось ще.
Сумно комусь завдавати болю.
Але ще менше хочеться самій знову зриватись у біль.
Тому нарешті прозвучало "Вибач".
Можливо саме воно мало б поставити крапку.
Час покаже.
Значить урок не засвоєно.
Значить потрібна ще одна спроба.
Кінцівка має бути за сценарієм, який нам невідомий. От і граємо навмання. Десятки разів потрапляємо в однакові халепи, і щоразу намагаємося знову зіграти так, як минулого разу. Навіщо? Адже тоді не спрацювало...
Від моменту усвідомлення намагаюсь щоразу віднаходити нові варіанти. І щоразу здається, що тепер вже правильні, що це серце підказує.
Цікаво скільки їх лишилось ще.
Сумно комусь завдавати болю.
Але ще менше хочеться самій знову зриватись у біль.
Тому нарешті прозвучало "Вибач".
Можливо саме воно мало б поставити крапку.
Час покаже.
Немає коментарів:
Дописати коментар