Як дитина

Я помічаю, що щаслива, як дитина, коли маю можливість хоч раз почути його голос на протязі дня. І здається, що впливає на мене вже просто сам факт його присутності в цьому світі. Тільки повторюю собі постійно "Не дай чувствам превратиться в мысли!" Бо як тільки в дію вступає мозок все стає погано: з'являється купа нюансів, починається прив'язування до шаблонів, порівняння з іншими ситуаціями і все таке інше.
Може ж бути просто добре, безумовно добре, тепло і спокійно.

Будь

Чому я не можу просто безумовно любити тебе? Не хотіти отримати як можна більшу порцію твоєї уваги, твоєї присутності поруч зі мною, твоєї відповідальності за мене і моєї за тебе, а просто радіти тому, що ти існуєш. Що іноді наші шляхи перетинаються, і я можу торкнутися тебе поглядом, відчути дотики твоїх пальців до моєї долоні, почути твій голос, і просто вбирати твою присутність, ту неймовірну енергію, яку ти постійно випромінюєш, і на яку я дуже добре реагую. Вона робить мене більш врівноваженою, спокійною і щасливою. Може, саме через страх втратити можливість живитися цією дивовижною енергією я хочу тебе прив'язати поруч з собою, я хочу заволодіти твоїми думками і мати вплив на твої вчинки.
Але ж насправді мені потрібне не це. Просто будь. Я щаслива, що ти Є.

А. А. А.

Чому я завжди знаю чим закінчиться кожна історія в моєму житті?
 Ніби пишу для тебе, але відчуваю, що певна частина мене хоче, щоб цей текст ніколи не потрапив тобі на очі...
Напевне, я так і не дізнаюся що насправді керувало тобою, коли ти крок за кроком все глибше проникав в моє життя, в мої думки, в мою душу.
А ти, в свою чергу, не знатимеш як багато мені дав за час власної присутності поруч зі мною.
Мені важливо було відчувати твою підтримку, бо вона прийшла саме тоді, коли була вкрай необхідною.
Мені приємно було відчувати твою турботу, бо  я почувалася беззахисною.
І для мене багато важило кожне твоє слово, бо всі вони були сповнені моїми власними думками. Вони були вираженням того, що я ніколи ще не вимовляла вслух. Я впізнавала в них себе.
І ще: я ніколи не забуду тих обіймів на сходах. Вони викликали такі емоції, яким я й досі не можу знайти вираження в словах. І, мабуть, тому найкращим їх поясненням є, сказане тобою єдине "искренне". Бо то було дійсно невимивно щиро, від серця.
Дякую за все, що було, і за все, чого ніколи вже не буде.
Ніхто нікому не належить в цьому світі.

До нас ставляться так, як ми дозволяємо ставитися.
Вибач, але я більше так не хочу.
Можеш поставити ще одну галочку у списку своїх перемог. Ти дійсно її заслужив.

Ніколи нікому не довіряй.
Особливо людям, яких любиш найбільше - саме вони завдадуть тобі найболіснішоно удару (Карлос Руїз Сафон)

Чому

Чому ми отримуємо поради тільки тоді, коли вони нам не потрібні?
І чуємо у відповідь: "Це тобі вирішувати", коли нам дійсно потрібна хоч якась порада...

Хочу

- Хочу стати більш врівноваженою
- Хочу знаходити правильні слова тоді, коли вони потрібні.
- Хочу бути впевненою в кожному вимовленому слові і в кожній дії.
- Хочу щоб мені довіряли люди, з якими я перетинаюся по житті.
-Хочу спокою і комфорту всередині і зовні.
- Хочу уваги, поваги, ніжності.
- Хочу почуватися захищеною.

Стосунки

• Завжди давай шанс розкритися і показати свою позитивну сторону.
• Позбався від бажання критикувати, осуджувати та повчати. Висловлюйся так, ніби просто озвучуєш власне бачення речей, подій, явищ чи вчинків.
• Будь максимально щирою та відкритою.
• Не відмовляй у допомозі, коли в твоїх силах допомогти.
• Будь терплячою і гнучкою.
• Уникай спілкування з людьми, які викликають у тебе роздратування, чи інші негативні емоції. Якщо уникнути неможливо - постарайся звести спілкування до мінімуму.
• Не ведися на провокації. Залишайся спокійною за будь-яких умов. Опонент швидко заспокоїться, коли побачить, що з твого боку нема опору і протистояння.
• Не почувайся винною, коли озвучуєш неприємну правду. 
• Ніхто нікому не належить.І не може належати ні за яких умов.
• Відпускай.
• Пробачай.
• Довіряй.

Я

• Сприймай себе такою, як є, але не відмовляйся від самовдосконалення. Все, що в тобі є - добре, але існує ще багато прихованих таємниць.  Ти унікальна і неповторна. По-своєму прекрасна, як і будь-яка інша людина. Розкривайся.
• Не тримай в собі емоцій і почуттів, якими б вони не були. Знаходь способи вираження(без агресії) навіть для найнеприємніших речей. Позбавляйся від негативу. Не накопичуй в собі.
• Коли хочеш щось отримати, і є хтось, хто може тобі це дати - просто попроси. Але спочатку спробуй відчути чи дійсно воно тобі потрібне.
• Будь максимально щирою і відвертою.
• Будь терплячою і зберігай спокій за будь-яких умов. 
• Не витрачай часу на роздуми про речі, і процеси, на перебіг яких ти не можеш вплинути. Все буде так, як має бути. Бережи свої нерви.
• Не чекай від людей вчинків, які на їхньому місці зробила б сама.Тоді менше розчаровуватимешся.
• Не складай в своїй уяві жодних портретів  - насправді люди ніколи не бувають такими, якими ми їх собі уявляємо.

Невідповідність

Я розказую, що хочу, щоб люди в першу чергу бачили мою внутрішню красу, і оцінювали мої людські якості. А потім сідаю і починаю розфарбовувати своє обличчя...

Система

     Як не крути - а потрібна система. Гнучка, лояльна, своєрідна, але таки система. Я зрозуміла, що не можу впорядкувати і зв'язати в єдине ціле в своїй голові все те, про що дізналася, і що є, з моєї суб'єктивної точки зору, істиною.
      Є речі, з яких кожна окремо видається правильною, але коли починаєш їх співставляти одну з одною, розумієш, що якусь ідею з цих двох(чи навіть трьох, чи більше) треба відкинути. Вибрати найкоректнішу, найбільш близьку до того, чого я прагну.
     І ще на даному етапі для мене важливо визначити чого саме я прагну. Щиро. Прислухатися до повідомлень своєї підсвідомості, придивитися до знаків, проаналізувати призначення подій і явищ, які відбуваються навколо мене, безпосередньо стосуються мого життя, і зрозуміти для чого все відбувається саме так.
 

Важливі слова

Чому з часом ми перестаємо говорити дорогим людям, що вони дорогі для нас?
Тому, що вже багато разів казали це колись?  Так? Тому що вони вже про це знають?
Чому ми не робимо багато речей, які робили раніше, щоб показати їм, наскільки вони для нас важливі? Бо ми це вже зробили одного разу. Поставили собі галочку і живемо далі, сприймаючи як належне те, що вони поруч. Ніби так буде завжди...
А іноді просто необхідно, щоб тобі нагадали, наскільки ти для когось важливий. Час має здатність знебарвлювати спогади і затирати деталі. 

Давайте відкривати свої серця частіше. А ще краще: не закриваймо їх ніколи і ні від кого. Висловлюйтесь словами, діями, вчинками. Поки ще є час