Те, що зветься словом "життя"

Є тільки шоу, яке ти можеш обіграти на власний розсуд, або взагалі відмовитися від нього. І просто бути у тиші і спокої наодинці з собою, аж поки хтось не втрутиться. Тоді муситимеш таки якось щось зіграти.
Якщо ти вже тут і якщо не хочеш вигадувати неіснуючого сенсу йому, то просто грай. Практикуй у свій власний спосіб контрольовану дурість, про яку так гарно писав Кастанеда. Давай те, що принесе іншим радість, або те, чого від тебе очікують - тобі то байдуже, тож яка різниця що робити, принаймні потішиш тих, хто таки вигадав для себе якийсь сенс...
Тебе весь час намагатимуться втягнути з головою у той хаос, що зветься життям. З якимись умовними цінностями, з якимись пріоритетними важливостями, і цілком ймовірно ти таки в якийсь момент забудеш, що ніщо у світі не є важливішим за все інше. А поки грай. Насолоджуйся грою. Насолоджуйся там, де інші навіть не підозрюють, що вони лише маріонетки власного розуму.

Маска

Люди навколо такі, як завжди, говорять таку ж маячню, як завжди, але я по-іншому на неї реагую. Насправді гарний у мене настрій. І я з радістю посміхалася б, але тоді маячні слухати доведеться  ще більше. Тому що моя посмішка або добре слово чомусь служать каталізатором, сигналом до дії. От і сиджу я надута як сич, і кидаюсь колючими фразами, показую найгидкіше, що у мені є, аби лиш менше привертати до себе увагу, аби не стимулювати у них бажання ділитися зі мною своїм внутрішнім хламом. 

Самотність

І все ж: у самотності є своя краса.
Сьогодні на мить побачила себе старою бабцею у невеличкій хатині, біля ніг лащився вгодований полосатий кіт і він був моїм єдиним компаньйоном. І я почувалася вдоволеною, розслабленою, в повній гармонії зі світом. Ця картина була мені приємна.
Можливо, я вже зараз хотіла б, щоб було так. А, можливо, мені бракує когось, хто б переконав мене, що може бути й по-іншому просто добре.

Відчайдушно

Те, що ще рік тому, здавалося вічним, припинило своє існування. Якщо минає і таке, то цей Світ не може дати нам ніяких гарантій, ніякої стабільності, жодного натяку на спокій. Якщо і такі втрати з часом перестають викликати болісний тиск у грудях, то вже немає сенсу боятися втрат. Немає сенсу боятися й будь-чого іншого. Відтак ми можемо стати відчайдушними та щасливими просто зараз.

Єдина умова

Ти маєш доповнювати і наповнювати, а не знищувати і перекроювати на свій лад.

Причина

Я сама причина всього, що зі мною відбувається.

Маленькі приємності

Визнаю: приємно, коли є хтось, хто просто бажає тобі солодких снів, і, ледь тільки прокинувшись, бажає доброго ранку. Приємно знати, що комусь цікаво як минає твій день і для когось важливий твій спокій. Особливо приємно і затишно від цього чомусь саме на порозі осені, напередодні періоду затяжних дощів, довгих вечорів і пізніх світанків...
Можливо, колись я скажу йому за це "Дякую, що ти є", а поки що дякую мовчки.
Дякую, Всесвіте, за те, як все є.