"Нічого не змінюється" - це відчуття виникає в моїй свідомості все частіше, і незмінно супроводжується легкою посмішкою, і якимось майже невловимим усвідомленням причасності до чогось грандіозного і при цьому прихованого і таємного, до самої суті життя.
Нічого не змінюється крім нашого ставлення до того, що ніби-то змінилося, але ж, на щастя, ми - це не лише наші думки та емоції.
Час відкриває нам доступ до нових вражень і переживань, але те, що відбувається прямо зараз, іноді викликає відчуття ніби так було завжди. І те, що вже колись мало місце бути, також продовжує існувати у своєму первозданному стані назавжди.
Чим більше слухаєш свою душу - тим ясніше бачиш, що вона не має меж і обмежень, ні часових, ні просторових, ніяких. Вона - частинка Всесвіту, і водночас містить весь Всесвіт в собі.
Нічого не змінюється крім нашого ставлення до того, що ніби-то змінилося, але ж, на щастя, ми - це не лише наші думки та емоції.
Час відкриває нам доступ до нових вражень і переживань, але те, що відбувається прямо зараз, іноді викликає відчуття ніби так було завжди. І те, що вже колись мало місце бути, також продовжує існувати у своєму первозданному стані назавжди.
Чим більше слухаєш свою душу - тим ясніше бачиш, що вона не має меж і обмежень, ні часових, ні просторових, ніяких. Вона - частинка Всесвіту, і водночас містить весь Всесвіт в собі.
Немає коментарів:
Дописати коментар