Думки без почуттів

До сьогодні я думала, що будь-яка думка матеріальна.
Але тепер знаю: якщо вона не підкріплена відповідними почуттями - вона не має сили.
Думка має бути співзвучною тому, з чим ми її пов'язуємо на чуттєвому рівні - схоже саме так правильно мріяти.
Думки пусті, коли вони без почуттів.

Відкриваючи себе. Розслабленість.

Я помилялась.
Сьогодні зрозуміла, що те, чого мені бракує - то розслабленість, а не спокій.
Розслабленість чимось схожа на нього, але вона живе всередині нас.
Почуватися розслабленим можна у будь-якій життєвій ситуації, незалежно від того, що відбувається навколо.
Для того, щоб це зрозуміти, знадобилась одна гарна книжка і спогади про мою розслаблену суботу.
Легка посмішка не сходить з обличчя.

Мої хвилювання

Коли ти за когось хвилюєшся, чи, як у мене трапляється, панічно боїшся - ти виражаєш свою недовіру до цієї людини. Піддаєш сумніву її здатність будувати своє життя таким чином, щоб природньо уникати критичних ситуацій, вартих хвилювання.

Я часто забуваю подібні важливі речі.

Моя катастрофа

Моя катастрофа живе в мені. Вона прекрасна і безмежна.
Вона - найпрекрасніше з того, що може оселитися в людині.
Але коли вона не може знайти вираження - то робить мене сумною або занадто невгамовною і некерованою. Сьогодні вона спалила блок живлення, а потім попросила цигарку, чомусь їй хотілося диму... диму навколо і диму всередині. Хотіла сховатися, мабуть, а туману, як на зло нема вже тиждень. То ж схоже ми робили штучний туман... А в понеділок вона написала вірш...
Вона щодня може бути такою різною і непередбачуваною, що я не одразу її впізнаю, часом приймаючи за щось інше.
Але переважно лише вона відповідальна за мій настрій, самопочуття, світосприйняття і купу інших штучок, яким нудно давати назви.
Все решта - прикриття.
Чим більше я прагну вдавати, що її неіснує - тим більше вона прагне якось нестандартно проявитися.
Вибач, моя люба, прекрасна катастрофо. Будь.
Я навчуся з тобою дружити.

Антидепресант

Мій любий, хороший антидепресант.
До знайомства з вашим сімейством я б ніколи не подумала, що ви так чудово вмієте розрадити, росзлабити, дати вихід усьому, що я назбирала за невизначений термін від часу останнього контакту з вами.
І дрібниці, що псується манікюр, зате відновлюється внутрішня рівновага, а кігтики відростуть...
Коли вже геть кипить і розпирає - можна зі злістю, трішки агресивно помолотити по клавішах(сині пальці повернуть собі нормальний колір за кілька днів), ви терпляче витримаєте будь-який мій настрій.
Але мені більше подобається по-іншому: сісти рівно, дихати глибоко,  неспішно заправити чистий аркуш, потім уважно вдивлятися у буковки, обрамлені блискучим металом і через кілька секунд почати натискати на них, немов на клавіші фортепіано, розчиняючись у звуках ударів літер об папір і розслаблено слідкуючи поглядом за рухом каретки.
Кілька рядків - і весь негатив як рукою зняло. Звідки у вас ця магія?
Такі речі не мають зникати з нашого життя.

Гра

"Життя - це гра" - фраза здається заяложеною далі нікуди.
Багато хто її промовляє, але маю сумніви стосовно того, що користуються нею на практиці.
Я раніше теж іноді її використовувала, а тепер пробую. Несподівано для себе самої.
Один епізод зіграла вчора, спочатку сором'язливо і нерішуче, далі навіть сподобалось.
Кілька епізодів зіграла сьогодні, на мить здалося що граю не я, а хтось грає мною, підштовхує до дії.
Відчуття неймовірні. Прочуваєшся легкою, радісною, навіть щасливою, більш... живою!
І байдуже що хтось подумає чи скаже.

Маленький напад радості

Сніжок!
Біленький і пухнастий. І байдуже, що він зникає у брудних калюжах. Він так красиво кружляє в своєму падінні!
В шухляді виявлено аромапаличку невизначеного аромату і шоколадку!
Життя прекрасне.
Затишно, ароматно і солодко.