Майже десять років тому у цьому блозі було зроблено один з перших дописів, в якому тоді я висловила всі важливі на той час "хотілки". І як же дивно було кілька років потому констатувати той факт, що практично всі описані пункти стали моєю реальністю. Тож, певно, є сенс описувати свої прагнення, аби мати змогу згодом перечитати їх і переконатися у тому що це працює. І ще важливіше: заявляти таким чином Всесвіту про свої наміри. Тож я планую продовжити таку практику надалі і, зокрема, у цьому дописі.
Сьогодні мій ранок почався з відчуття, що за вікном похмуро і сонця не буде видно. Саме з відчуття, бо жалюзі були ще опущені і щільно закриті. Не пригадаю, коли вперше виявила, що мій фізичний стан значною мірою залежить від наявності сонячних променів. Наступною думкою було: "Треба навчитися радіти будь-якому дню, незалежно від погодних умов". Звісно, що фізичне самопочуття впливає і на емоційний стан, на думки, бажання. І я собі інколи просто відверто не подобаюся у таких станах, бо їх цілком можна назвати тим же словом, що і захмарене небо - похмурі. Тож наразі у мене є нова задача для проведення роботи над собою: прийняти реакцію фізики, не випускаючи її далі: в емоції, думки, настрій.
Успіхів мені в цьому.
Сьогодні мій ранок почався з відчуття, що за вікном похмуро і сонця не буде видно. Саме з відчуття, бо жалюзі були ще опущені і щільно закриті. Не пригадаю, коли вперше виявила, що мій фізичний стан значною мірою залежить від наявності сонячних променів. Наступною думкою було: "Треба навчитися радіти будь-якому дню, незалежно від погодних умов". Звісно, що фізичне самопочуття впливає і на емоційний стан, на думки, бажання. І я собі інколи просто відверто не подобаюся у таких станах, бо їх цілком можна назвати тим же словом, що і захмарене небо - похмурі. Тож наразі у мене є нова задача для проведення роботи над собою: прийняти реакцію фізики, не випускаючи її далі: в емоції, думки, настрій.
Успіхів мені в цьому.
Немає коментарів:
Дописати коментар