Уже давно треба було б стати добрішою до людей. Навчитися приймати їх з усим, що в них є. Без осуду, без критики, без оцінок. У кожного своя правда і свій шлях.
Уже давно треба було б навчитися бачити у кожному з тіл стражденну душу. І ту, яку хоча б зрідка намагаються слухати і ту, за яку взагалі забули, що ледве жевріє у погаслих очах, що, як говорять, є її дзеркалом.
Уже давно треба позбутися своєї злості до тих, хто не такий, як я вважаю правильним, і прийняти цей світ з усіма його особливостями.
Він здається огидним і безнадійним, але щось в ньому таки зачіпає до самих глибин. Посмішки дітей, які ще не розуміють, куди потрапили і можуть почуватися тут абсолютно щасливими, очі собак, які бувають красномовнішими за будь-які слова, і за ті ж самі очі людей. Обійми рідних, дотики коханих, небо, трава, сонце і хмари, можливість допомогти комусь, хто цього потребує, історії про чужі долі і вчинки, тепла ковдра і гарячий чай...
Уже давно пора припинити перейматися тим, хто і що скаже, адже коли ти щось робиш від серця - воно не може бути помилковим, та розуміння цього доступне лише для іншого серця.
Уже давно пора припинити боятися, що хтось може завдати тобі болю, бо його стільки вже було, а й досі жива, і досі при здоровому грузді і навіть виросла. Немає випробувань більших за наші можливості. Тому уже давно пора припинити закривати своє серце. Я переконана, що недобрі наміри обійдуть таке серце стороною, адже у ньому немає нічого, чим можна було б їх притягнути.
Уже давно час припинити реагувати на провокації і перестати принижувати людей жалістю.
Уже давно час почати давати їм те, чого вони потребують, а не те, що мені самій хотілося б віддати. Навіть за умови якщо доведеться виконувати не найкращі ролі у їхніх життях, адже загальна картина стає зрозумілою лише згодом. А справжні ліки рідко бувають смачними та приємними.
Уже давно пора припинити робити те, чого від тебе очікують і почати робити так, як потребуєш ти сама, припинити діяти всупереч своїм власним інтересам заради задоволення чиїхось потреб.
Уже давно час бути господарем свого життя, прийнявши всю відповідальність за те, яким воно є, що у ньому відбувається і куди все це приведе.
Уже давно треба було б навчитися бачити у кожному з тіл стражденну душу. І ту, яку хоча б зрідка намагаються слухати і ту, за яку взагалі забули, що ледве жевріє у погаслих очах, що, як говорять, є її дзеркалом.
Уже давно треба позбутися своєї злості до тих, хто не такий, як я вважаю правильним, і прийняти цей світ з усіма його особливостями.
Він здається огидним і безнадійним, але щось в ньому таки зачіпає до самих глибин. Посмішки дітей, які ще не розуміють, куди потрапили і можуть почуватися тут абсолютно щасливими, очі собак, які бувають красномовнішими за будь-які слова, і за ті ж самі очі людей. Обійми рідних, дотики коханих, небо, трава, сонце і хмари, можливість допомогти комусь, хто цього потребує, історії про чужі долі і вчинки, тепла ковдра і гарячий чай...
Уже давно пора припинити перейматися тим, хто і що скаже, адже коли ти щось робиш від серця - воно не може бути помилковим, та розуміння цього доступне лише для іншого серця.
Уже давно пора припинити боятися, що хтось може завдати тобі болю, бо його стільки вже було, а й досі жива, і досі при здоровому грузді і навіть виросла. Немає випробувань більших за наші можливості. Тому уже давно пора припинити закривати своє серце. Я переконана, що недобрі наміри обійдуть таке серце стороною, адже у ньому немає нічого, чим можна було б їх притягнути.
Уже давно час припинити реагувати на провокації і перестати принижувати людей жалістю.
Уже давно час почати давати їм те, чого вони потребують, а не те, що мені самій хотілося б віддати. Навіть за умови якщо доведеться виконувати не найкращі ролі у їхніх життях, адже загальна картина стає зрозумілою лише згодом. А справжні ліки рідко бувають смачними та приємними.
Уже давно пора припинити робити те, чого від тебе очікують і почати робити так, як потребуєш ти сама, припинити діяти всупереч своїм власним інтересам заради задоволення чиїхось потреб.
Уже давно час бути господарем свого життя, прийнявши всю відповідальність за те, яким воно є, що у ньому відбувається і куди все це приведе.
Немає коментарів:
Дописати коментар