четвер, 14 травня 2015 р.

Невизначеності

Потрібно набратися мужності, аби не робити того, чого від мене чекає хтось.
Потрібно зміцнити волю, щоб залишитись собою.
Але для початку потрібно визначитися зі шляхом, якого я буду дотримуватися. Зізнатися чесно  самій собі у тому, чого бажає моє серце.
Часом здається, що вибір я вже зробила. Можливо, не зовсім усвідомлено, і без розуміння того, що звернути з обраного маршруту можливості вже не буде. Але я обрала.
Тепер питання у тому чи варто продовжувати разом з тим діяльність, якою я займалася раніше. Чи хочу я розвиватися і в тому напрямку також, чи лише боюся залишити все позаду?
Звісно я можу справитися  з задачами, які постають переді мною нині, але чи треба воно мені? Чи варто витрачати частину свого життя на щось, що не є для тебе важливим?
Після таких слів виникає бажання піднятися зі стільця і вийти геть з офісу.


пʼятниця, 8 травня 2015 р.

Моя раптова безпорадність

Виглядати безпорадною приємно.
Дивно, як мені це вдалося. Він чомусь вирішив, що я потребую допомоги, а я чомусь вирішила не заперечувати. І просто спостерігала. Виходить я таки вмію бути слабкою. Я таки можу віддавати ініціативу в чиїсь руки. Знайти б тепер де в мені вмикається ця опція.
Є підозра, що вона активна лише за присутності поруч когось справді здатного грамотно керувати ситуацією.

Наодинці з собою

Неймовірна радість бути наодинці з собою.
Слухати свої думки.
Чи просто слухати тишу.
Сьорбати ледь теплий чай.
Гортати приємну книгу.
Колупатися у горщиках з квітами а потім милуватися ними.
І поки я маю таку можливість - буду насолоджуватися кожною  миттю.

четвер, 7 травня 2015 р.

Подяка

Дякую Тобі, Всесвіте, за те, що показав мені, що забираєш лише для того, аби дати взамін щось краще. Ти неймовірний.

неділя, 3 травня 2015 р.

Прояв довіри

Давай людям лише те, чого вони просять, а не те, що на твій погляд буде для них кращим.