Не порівнювати себе з іншими, а рівнятися на свої власні потреби.
Яка різниця як у когось, скільки і чого їм треба для щастя, якщо мене саму це щасливою не зробить, коли я то матиму, якщо мені цього не буде достатньо.
Заспокоювати себе тим, що у когось ситуація гірше за мою - то, насправді, не дуже заспокоює, а лише заохочує до лінощів. Так само погоня за тим, що є у когось, а в мене нема, також не додає радості(може воно мені й не треба).
Ми всі різні, тому неправильно оцінювати свій рівень благополуччя, вдоволеності сьогоденням, через порівняння з рештою. Я така. І сьогодні мені треба оте і оте, і байдуже як там воно у інших людей.
Це не егоїзм - жити так, як хочеш ти, якщо ти сам докладаєш зусиль, аби покращити своє життя. Егоїзм - змушувати інших жити так, як ти хочеш.
