Близький простір

Рано чи пізно у людей, з якими тісно спілкуєшся, починають з'являтися певні очікування стосовно твоєї поведінки та твоїх вчинків. А мені не цікаво відповідати чиїмось сподіванням.
А в мені щось прокидається, що навпаки хоче зробити всупереч.
Я хочу бути собою, робити те, що мені до душі і не перейматися через те, що хтось може бути цим розчарований.
Визнаю що і я сама можу так само очікувати і сподіватися, а потім розчаровано зітхати.
Тому більше нікого в мій близький простір. 

Сильна

Сильна не тому, що більше ніяк, не тому, що по-іншому не вмію....
Сильна через відсутність когось, з ким можна показати свою слабкість, розслабитись і бути безмежно жіночною і ніжною.

Мій список

Я вірю в те, що може бути просто.
З потрібною людиною і з потрібного моменту.
Без взаємних претензій і образ. З тверезим сприйняттям дійсності і щирим бажанням рухатися в одному напрямку.
І відсутність когось поруч свідчить наразі лише про рішучий намір на безкомпромісне щастя. З тим, хто прийме мене мною, з тим, кого і я не стану переробляти "під себе".
Мені потрібно насправді не так вже й багато:
- уваги трохи, уважності до мене, ласки, теплих слів - це все не потребує ніяких матеріальних затрат, але може створити затишну атмосферу навколо мене, що є запорукою спокою не лише мого, а й того, хто зможе дати мені це.
-  почуватися потрібною, цікавою, бажаною.
- не лише отримувати любов у всіх її проявах, а і віддавати від щирого серця, з радістю і вдячністю за те, що інший її приймає.
-  втілювати разом спільні мрії і допомагати по мірі можливостей у втіленні мрій один одного. З повним розумінням їх важливості для іншого і щирим бажанням бути співучасником їх реалізації.
- мати впевненість у людині, яка поруч, а відтак - почуватися захищеною. Знати, що завжди можеш розраховувати на підтримку.
- а ще мене треба іноді слухати і чути, реагувати якось на мої слова(обійми у цьому випадку мене цілком задовольнили б). Я не потребую того, щоб за мене приймали рішення. Я не прагну перекласти на чиїсь плечі свою відповідальність. Просто слухати і чути. Бо насправді і мені буває не завжди просто справитися з моїми реакціями на наслідки власних рішень. Достатньо просто бути поруч.
- почуватися іноді слабкою і  безпорадною. І навіть коли сильною - все одно жіночною(тут багато залежить від мене самої, але коли в тобі бачать прекрасну жінку - ти сама починаєш її глибше приймати, відчувати, розуміти).

Думаю цей список з часом буде продовжений. Він не такий вже й маленький, але, мені здається, що якщо мене любиш - то все це не важко, а навіть навпаки: щиро і з задоволенням.