вівторок, 7 червня 2016 р.

Підказка

Коли вийшов час і пора відпустити та йти собі далі, то варто так і зробити.
Але як знати чи вийшов той час?
Чи те, що відбувається тепер, лише тимчасова перерва, чи це вже притягнуте мною небажання попрощатися?
Я багато отримала за цей рік, і немало віддала.
Я обіцяла Тобі берегти його і бути обережною, щоб не завдати шкоди, щоб не втратити (передчасно?) і тримаю своє слово, як можу.
Ми змінили один одного. Чи принаймні він мене. За що незмінно дякую.
Тепер я знаю, що можу більше, ніж сама думаю.
Я була захищена у моменти, коли це було вкрай важливо і необхідно, коли лишилася сама(без Учителя),  слабка і розгублена. Він дав мені все, що від нього було потрібно. Що він отримав від мене - не мені судити, оскільки не знаю чого він просив у Тебе, і чи просив взагалі.
Знаю, ми багато що робили не так, але ті помилки зробили нас сильнішими, зміцнили волю і віру, змінили пріоритети. Пробач, що ми такі не ідеальні.  В мені все ще є бажання виправлятися. Є час і сили. Підкажи лиш чи маю я і далі підштовхувати його до того ж? Чи варто спинити усі мої дії у цьому напрямку?
Зніми з мене відповідальність, або дай підтвердження її актуальності.
Мені не важко. Просто навіщо, якщо це більше нікому не потрібно тепер...
Дай ще одну підказку, таку, як тоді, на самому початку.
Дякую Тобі за все. 

Немає коментарів:

Дописати коментар