пʼятниця, 13 вересня 2013 р.

Не підберу слів, щоб якось це назвати

Я завжди буду  №1.
І ти для мене завжди будеш №1.
Ця думка і зігріває душу і доводить до розпачу.
Можливо, твоя №2 краща за мене, я в цьому майже впевнена,  але це не відміняє моєї важливості, всупереч її фактичній наявності.
Твоє відчайдушне "Обійми!" розставило всі невблаганні крапки по місцях, не залишивши вибору думати якось по-іншому.
Можливо мій гіпотетично десь існуючий №2  ні в чому тобі не поступається, але це не зменшує твоєї важливості.
Дивний і незрозумілий цей світ.
Ти ніколи не закінчишся. Я остаточно з цим змирилась.

Немає коментарів:

Дописати коментар